- самовтіха
- -и, ж.1) Неприховане почуття і стан задоволення самим собою; самозадоволення.2) Втішання, заспокоєння самого себе.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
самовтіха
Смотреть что такое "самовтіха" в других словарях:
самовтіха — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
самовтікання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
самовтілення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
самовтішний — прикметник … Орфографічний словник української мови
самовтішно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
самовтішний — а, е. 1) Який виражає почуття і стан задоволення самим собою. 2) Який втішає, заспокоює самого себе. Самовтішне міркування … Український тлумачний словник
самовтішно — Присл. до самовтішний … Український тлумачний словник
